Tours&Guides > Теребовля > Пішохідні екскурсії > Стара Теребовля (Гід екскурсовод Степан Зелінський)


Стара Теребовля
(пішохідна екскурсія)
Теребовля, Тернопільська область, Україна
(Мова проведення екскурсій: Українська)

Опис екскурсії:

Відвідуємо Теребовлянський замок, Церкву святого Миколая, Костел отців кармелітів 1635, Теребовлянську Ратушу, парк князя Василька, Старий Ринок, костел святих Петра і Павла (1928)

Теребовля є районним центром у Тернопільській області, що затишно розташувався менш ніж за 40 км від столиці регіону. Одне з найдавніших міст Поділля і всієї країни. Місце, що пам'ятає князів Київської Русі, польських королів, козацьких гетьманів, австрійських владик, вояків ЗУНР і УНР і радянську владу. Місто, яке прокидається ночами від дзвону мечів і свисту монгольських стріл, що доносяться з далекого минулого. Сьогодні здатне порадувати вас чудовою природою, красивою архітектурою та іншими пам'ятками Теребовлі.

Люди жили в цих місцях здавна, ще з палеоліту. Але вперше місто згадується в літописах у 1097 році. Засноване Теребовля явно раніше, як мінімум, на початку 10 століття.
За часів Київської Русі місто було центром Теребовлянського князівства, наприкінці 80-х років 11 століття дісталося нещасному Василькові Ростиславовичу, осліпленому в 1097 році. Пізніше, у 1141 році, входить до складу Галицького, а за ним і Галицько-Волинського князівства. Разом із сусідами Теребовля пережило міжусобні чвари своїх володарів з іншими князями, вторгнення угорців, монголо-татарську навалу (місто зруйноване), повільне відновлення краю. У 1349 році починається польсько-угорський період в історії нашого героя. Він включив у себе реконструкцію та перебудову зруйнованого монголами замку. Отримання магдебурзького права. Будівництво домініканського та кармелітського монастирів. І, звичайно ж, численні татарські набіги, пожежі, повстання й епідемії чуми. У 1687 році Теребовлянський замок останній раз відіграв свою роль захисника міста. Невдало. Татарські загони беруть укріплення і настільки сильно його руйнують, що відновлювати замок більше ніхто і ніколи не береться.

Замок
Мальовничі руїни і понині видніються на важкодоступній замковій горі.
П'ятиметрові зруйновані мури, що височіють на одному з пагорбів, далеко не перша твердиня, побудована в цих місцях. За часів Київської Русі місто захищало дерев'яне укріплення, пізніше обкладене камінням. Воно згоріло під час монгольської навали. Потім був кам'яний замок, збудований поляками в середині 14 століття. І лише в 1630-х на світ з'явився той, чиї пошкоджені, але все одно могутні стіни ми з вами можемо побачити сьогодні. Він стоїть на краю високого обриву, і свого часу змушував багатьох противників задуматися про те, чи не пора їм по домівках. Адже навіть 107 метрів збережених до сьогодні стін, висотою близько 10 і товщиною до 5 метрів, викликають неабияку повагу.
У минулі часи тут вирувало життя давньоруського городища. Кам`яну фортецю вперше спорудили в 14-му столітті для захисту від кочівників. Оточена товстими стінами c багатокутними баштами, вона повинна була стати неприступною твердинею. Але фортеця не витримала натиску татар. У середньовічні часи її не раз доводилося перебудовувати і зводити заново. Коли будете прогулюватися по території замку, вашу увагу приверне пам`ятник видатній жінці Софії Хшановській на високому кам`яному постаменті. Ця жінка - дружина коменданта фортеці і начальника гарнізону Яна Самуеля. Під час турецької облоги в 1675 році, вона змогла підняти бойовий дух захисників споруди. І вони відбили напад. Розповідають, що вона увірвалася до кімнати, де йшли суперечки щодо необхідність здачі супостату, з двома кинджалами напереваги і пригрозила: один меч, у разі якщо Ян відкриє ворота, прониже її серце. А другий – його. Чоловік серйозно замислився і вирішив, що турки не такий вже й страшний супротивник. Тим більше незабаром з'явилася підмога, і того разу замок встояв.
А якщо ворогу і вдавалось вдертись у браму, то найчастіше в тому була вина не укріплення, а його боягузливих захисників. На початку 20 століття тут проводилася реставрація. Навколо нині розбитий затишний парк, з руїн замку відкривається чарівна панорама міста. За чутками, вхід нині платний, і частина території замку закрита у зв'язку з вічними археологічними розкопками (хоча, знову ж таки, за чутками, при бажанні можна знайти лазівку).
Довгий час замок занепадав, поступово ховаючись від людських очей за лісовими хащами. В цілому, замковий комплекс зберігся непогано. Сьогодні він входить до складу заповідника «Замки Тернопілля». Розроблено проект реконструкції, ведуться роботи. Знайти замок не складно - він знаходиться практично в самому серці Теребовлі. До речі, неподалік від нього знаходиться мальовниче містечко Микулинці, який славиться поруч визначних пам`яток. Можна подивитися костел Пресвятої Трійці і палац Потоцьких з прекрасним парком.

Оборонна Миколаївська церква.
З'явилася на світ наприкінці 16 – початку 17 століття (точних даних немає), довгий час була оточена стіною. Церква відноситься до переліку найстарших споруд міста. У 1734 році храм кардинально перебудували і розширили, тоді ж зведено муровану дзвіницю і шпиталь (пізніше зруйнований). Був розібраний старий церковний портал, на місці котрого збудували дзвіницю з сімома дзвонами. Церква цікава спеціальним закритим бойовим ярусом з бійницями, останньою спадщиною її оборонного минулого.
Під час багатьох війн церкву неодноразово нищили, а потім відновлювалась. Миколаївська церква представляла собою рідкісне на ті часи поєднання: храм і укріплення. В мирний час тут відправляли богослужіння, а у випадку небезпеки вставляли зброю у вузькі бійниці, що розміщенні на спеціальному бойовому верхньому ярусі. Сьогодні його помітити достатньо важко через новий дах, який появився після реконструкції в 2009 році. Вона практично і повністю його закрила. Сьогодні церква належить греко-католикам, а в її мурах зберігається копія Чудотворної ікони Богородиці, оригінал якої раніше знаходилася тут.

Монастир-фортеця ордену кармелітів.
Будувався з 1635 по 1640 роки замість тимчасового дерев'яного костелу і обійшовся у 6 тисяч золотих дукатів. За ці гроші в Теребовлі з'явилися кам'яний Успенський костел і прибудований до нього монастир. В 1672 році, коли почалась війна між Річчю Посполитою та Османською імперією, монастир кармелітів пограбували та зруйнували. В 1724 році в ньому були побудовані нові вежі з оборонною метою, а також був споруджений мур з новою брамою. Чомусь не дуже високою і здатною стримати тільки найбільш ледачих загарбників. А неліниві цілком успішно добиралися до монастирських скарбів, на шляху пошкоджуючи стіни і вежі монастиря. До середини 18 століття монастир ордену кармелітів повністю сформувався. Тепер він мав ще й костел, келії та дзвіницю, які були оточені оборонними вежами. У 18 і 19 століттях костел кілька разів реставрували. Той інтер'єр, який ми можемо бачити в наш час, споруда набула вже в середині 18 століття. У радянський час тут розміщувалася фабрика по виробництву ялинкових іграшок та прикрас.
З 1990 року він був переданий у власність Української Автокефальної Православної Церкви, а сьогодні є Православною церквою України, а Успенський костел переосвячено як церкву Святого Володимира. На сьогоднішній час монастир і храм діють, а в келіях живуть семінаристи, що навчаються в духовній семінарії Тернополя.

Ратуша
Як і в багатьох містах Західної України в Теребовлі є ратуша. Точна дата її будівництва не збереглася, лише відомо, що її спорудили в 18 столітті. У приміщенні ратуші спочатку розміщувалася резиденція губернатора, а потім польська школа, що знаходилася в стінах будівлі до 1890 року. Точно відомо, що в часи Першої світової війни приміщення ратуші було повністю зруйновано. Після закінчення декількох років після війни будівля була відновлена, але з годинниковою вежею. Тепер Теребовлянська ратуша - це двоповерхова будівля з годинником на вежі, які були відновлені в 1970 році. На вежі розташовується оглядовий майданчик, завдяки якій туристи та гості міста можуть оглянути Теребовлю з висоти. На даху можна побачити флюгер, виконаний у вигляді герба міста, а також ядро ​​на фасаді будівлі, воно було виявлено в фортеці. У наш час в ратуші розташована міська адміністрація. Зайшовши всередину, на стінах ви побачите грамоти, датовані ще 1660 роком з привілеями і одну із старовинних карт міста.

Костел Святих Петра і Павла Побудований у 1924–29 рр. за проектом відомого архітектора Адольфа Жишке-Богуша в стилі старовинних базилік Вічного Міста. Нетипова для наших широт споруда – прямокутник 40 на 20 метрів з двома 39-метровими вежами, буквально приковує погляд. І це незважаючи на те, що в радянський час костелу добряче дісталося, зокрема були знесені верхні частини веж.

Тривалість екскурсії: 3 годин

Максимальна кількість туристів
в екскурсійній групі: 50 осіб


Розклад збірних екскурсій:
Пн: 09:00 - 12:00,



більше: Екскурсії Теребовля Гіди Теребовля Автобуси Мінібуси Автомобілі: Теребовля

Гід екскурсовод:

Номер ліцензії (посвідчення гіда)

tic 0001

Степан Зелінський



|