Tours&Guides > Косів > Пішохідні екскурсії > Мосяжництво (Гід екскурсовод Олександр Титик)


Мосяжництво
(пішохідна екскурсія)
Косів, Івано-Франківська область, Україна, 78600
(Мова проведення екскурсій: Українська)

Опис екскурсії:

Один з видів металообробного промислу у Косові є художня обробка кольорових металів та їх сплавів.
У нашій екскурсії ви побуваєте на майстер-класі у талановитих косівських мосяжників.

Термін Мосяжництво можна витлумачити зі слов'янських мов як мідь, або жовтий метал.

Мосяжництвом люди займались ще в античні часи: Стародавній Єгипет, Етруски, Хети, фінські та давньослов'янські народи, про що свідчать знахідки в іх могилах. Вперше на українських землях мосяжництво появилось завдяки Трипільській цивілізаціії. Високого рівня це ремесло досягло на Русі. З XVII століття найвищого рівня набуло на теренах Гуцульщини.

Мосяжем гуцули, як і інші слов’яни, називали сплав таких кольорових металів, як олово та мідь, з якого пізніше виготовляли прикраси та інструменти. Під терміном «мосяжництво» мається на увазі взагалі художня обробка кольорових металів. Народні умільці користувались технікою лиття, карбування, гравіювання і інкрустацією при виготовленні різноманітних жіночих прикрас, аксесуарів, барток, ціпків, кресал, ножів, лускоріхів...

В 1700 — 1850 на теренах Галицьких Карпат розгортається масовий опришківський рух, і ремісники почали виготовляти теж і зброю, особливо бартки (довгі топірці). Починаючи з 1860-х мосяжництво набуло масового характеру, збуваючи власні вироби на торговиськах і ярмарках. З кінця 1880 майстри широко використовують у своїй роботі легко-оброблюваний нейзильбер. Важливими центрами ремесла були села Брустурів, Путила та Річка. В цей період найбільш поширеними мосяжними виробами стали люльки, прикраси до збруї, аксесуари та зброю...
Мосяжництво зазвичай передавалося від батька до сина в спадок, що створило такі династії, як Дудчаки з Брустурова, Медвідчуки з села Річки, Федюки з села Дихтинець.

Майже в кожному гуцульському селі на початку XX століття проживало по декілька десятків ремісників-мосяжників.

Під час воєн гуцульське мосяжництво занепадає, на початку 1936 року налічувалося всього 40 майстрів, а за рік до початку Другої світової мосяжники працювали лиш у селах Річки, Брустурів, Яворів, Красноїлів і Жаб'є. Вироблялись в основному канцелярські речі, побутові предмети, фурнітуру, аксесуари... Вироби продавались на міських ярмарках та курортах. У 1940-х роках створено художньо-промислові артілі, зокрема «Гуцульщина» в Косові, які об'єднували різнопрофільних майстрів. Використовувалась в основному мідь, бронзу, срібло і латунь.
Зазвичай із бляхи вироблялись прикраси для одягу, елементи кінської збруї, посуд, мисливські знаряддя... З мідного дроту робились ланцюжки. Мідний дріт був матеріалом, що часто використовувася при оздоблюванні дерев'яних виробів. З кольорових сплавів відливались сокирки-бартки, прикраси, аксесуари та предмети побутового вжитку, елементи одягу та кінської збруї. В праці використовувались напильники та рашпилі різних профілів та зернистості, шліфувальний папір, молоточки, плоскогубці, щипці, дриль, бури, циркулі, лещата та ножиці для жерсті, пунсони та майзли. У 1870-1880 роках виробництво мосяжного ремесла стає серійним.

Існують різні школи і традиції мосяжництва в плані використання орнаменту. Є багато орнаментальних мотивів, що є спільними для різьби по дереву, взяті із тваринного світу, архітектури, народного побуту, їжі. Назви для своїх виробів майстри брали з життя і з довколишнього світу.

Народна творчість сильно вплинула на професійних художників і ювелірів початку ХХ століття: Олена Кульчицька, шукаючи новий стиль для своїх ювелірних шедеврів, взяла чимало з народного мосяжництва. Декор і форми зроблених нею прикрас свідчать про глибоке дослідження та творче переосмислення орнаментів, колориту та форм гуцульського ремесла. Любарт Ліщинський наприкінці ХХ століття використав гуцульські мосяжні форми в основах своєї творчості, застосовуючи смальту, латунне лиття і венеційське скло.

Володимир Кобринський (1873—1958), що заснував Український народний музей «Гуцульщина» займався дослідженням доробку гуцульських майстрів із Верховинського та Косівського повітів, а його величезну колекцію можна побачити і тепер.

Тривалість екскурсії: 1 годин

Максимальна кількість туристів
в екскурсійній групі: 50 осіб

Додаткові витрати: 54.19 гривень



більше: Екскурсії Косів Гіди Косів Автобуси Мінібуси Автомобілі: Косів

Гід екскурсовод:

Номер ліцензії (посвідчення гіда)

KOSIV0001

Олександр Титик



|